Київська Русь та Галицько-Волинська держава

  

Після запровадження християнства, правовий статус жінки отримав певну самостійність в особистих правах. Хоч християнство закріплювало принцип рівноправності, проте більше надавало перевагу чоловікам. Таку нерівність офіційно зафіксовано в Біблії, де вказується про походження Єви (жінки) з ребра Адама (чоловіка) [1]. Такі настанови релігії сформували гендерні стереотипи, які закріпили повну покору жінки чоловікові, та проголосили вищість чоловіка. Тому, політика держави протягом довгого часу обмежувала жінок у правах. Наприклад, у сімейному праві прослідковується гендерна нерівність. В період Київської Русі приводом для розлучення могла стати лише подружня зрада жінки [2, с. 340]. 

 Проте, пріоритети чоловіків не розповсюджувались на порушення прав жінок-матерів, вдів та жінок знатного походження, що посідали особливе становище. Жінки вищого соціального стану могли керувати державними справами та користувалися авторитетом не тільки у своїй державі, а й за її межами. Так, княгиня Ольга не тільки очолила Київську Русь, а й провела перші державні реформи. Також займалася державними справами до повноліття сина мати Данила Галицького та Василька Анна (вдова князя Романа Мстиславовича).

Джерела: 

1. Біблія. Книга Буття. Буття 2. Библиотека сайта «Моя библиотека онлайн». URL: http://www.my-bible.info/biblio/ukrainskaya-bibliya/bytie.html.

2. Аніщук Н.В. Вплив християнської традиції на формування права Київської Русі: гендерний аналіз. Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. Одеса: Фенікс, 2012. Вип. 45. С.334-342.