Правове регулювання публічної служби України: гендерні аспекти

   Після запровадження християнства, правовий статус жінки отримав певну самостійність в особистих правах. Хоч християнство закріплювало принцип рівноправності, проте більше надавало перевагу чоловікам. Таку нерівність офіційно зафіксовано в Біблії, де вказується про походження Єви (жінки) з ребра Адама (чоловіка) [1]. Такі настанови релігії сформували гендерні стереотипи, які закріпили повну покору жінки чоловікові, та проголосили вищість чоловіка. Тому, політика держави протягом довгого часу обмежувала жінок у правах. Наприклад, у сімейному праві прослідковується гендерна нерівність. В період Київської Русі приводом для розлучення могла стати лише подружня зрада жінки [2, с. 340].   Проте, пріоритети чоловіків не розповсюджувались на порушення прав жінок-матерів, вдів та жінок знатного походження, що посідали особливе становище. Жінки вищого соціального стану могли керувати державними справами та користувалися авторитетом не тільки у своїй державі, а й ...

  Проміжним етапом між вірою в жінок-богинь і вірою в сина Божого стало язичництво, що характеризувалося багатобожжям, жертвоприношенням та зміною ставлення до жінок. Саме в цей період з’являються перші утиски і пригнічення осіб жіночої статі. Як зазначає Н. Аніщук «мати мала право умертвити новонароджену доньку, коли сімейство було досить багаточисельним, але зобов’язувалася зберігати життя сину, народженому служити воїном» [1, с. 336]. Низький статус жінок характеризувалась цілковитим підкоренням та відсутністю права в управлінні громади. Крім того, існувало вірування, відповідно до якого, жінка народжена для того, щоб служити чоловікові і в потойбічному світі, а тому було добровільне спалення на вогнищі разом з тілом мертвого чоловіка. Джерела: 1. Аніщук Н.В. Вплив християнської традиції на формування права Київської Русі: гендерний аналіз. Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. Одеса: Фенікс, 2012. Вип. 45. С.334-342.

 Із первісного суспільства соціальний статус чоловіка визначався вищим за статус жінки. Лише чоловік-воїн міг претендувати на управляння племенем та набути статус вождя. Жінки не допускалися до процесів управління. У загальних зборах могли брати участь лише чоловіки, що пройшли ініціацію (обряд посвяти у доросле життя). Однак, у окремих племен (наприклад, Трипільська культура) жінка вважалася могутньою, вселяла до себе повагу, та була уособленням природи, що в подальшому відіграло роль у формуванні перших жіночих божеств. У землеробських поселеннях почалося масове формування праобразів матері-землі, богині-землі, або ж богині-матері, які вирізали з дерева, а пізніше ліпили з глини, як знак подяки за життя [1].    Значно змінюється статус жінки за часів утворення на території України перших кочових держав. В. Кононенко вважає, що у Великій Скіфії він був не такий високий як у чоловіків, проте він був значно вищим ніж в інших осілих сусідів скіфів [2, с. 10]. Най...