Правове регулювання публічної служби України: гендерні аспекти

   Після проголошення незалежності України питання порушення гендерної рівності почали активно підніматися. Стаття 24 Конституція України 1996 р. визначає основні положення гендерної рівності: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі… Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності…» [1]. Загалом сучасна гендерна політика України охоплює громадсько-політичну, освітню, соціально-економічну, комунікаційну та інформаційну сфери, сферу безпеки та оборони, протидії гендерному насильству та торгівлі людьми, регіональної політики [2].  Джерела:  1. Конституція України від 28.06.1996 р. №254к/96-ВР. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96- %D0%B2%D1%80#Text. 2. Жуковська...

  З часом, статус жінки почав змінюватись. Такий прогрес завдячується фемінізму (боротьбі за рівні права та можливості жінок та чоловіків), який зародився у Західній Європі. У період ХVIII – XІX ст. фемінізм розглядався в політичному, економічному, соціальному і культурному аспектах та був представлений трьома хвилями [1, c. 142].   Перша хвиля фемінізму була спричинена проблемою права голосу(1830-ті роки – 1939/1940 рр.) Особливістю цього етапу фемінізму було те, що не всі ініціатори вважали себе феміністами, цілком не впевнені у значенні цього слова. На момент завершення І хвилі фемінізму жінки досягли права на власність, вищу освіту та можливість займатися професійною діяльністю. ІІ та ІІІ хвилі характеризувалися розмаїттям поставлених проблем, які, в основному, стосувалися виходу жінок на ринок праці, гідної заробітної плати, соціальної допомоги держави, протидії насильства щодо жінок, як в сім’ї, так і на роботі.   Період панування радянської влади...

  Посилення польськ ого впливу на українську церкву, мову та культуру спричинило виникнення нового прошарку суспільства – козаків. Більшість учених стверджують, що ворожнеча та кровопролиття, які були невід’ємною частиною козацького життя, здійснювали вплив на розвиток козацького аскетизму (відречення чоловіків від сімей та жінок і цілковитому зосередження всіх своїх навичок на веденні військової справи). Відповідно до законів Січі, козакам заборонялося проживати з жінками на території Січі. Жінку та дітей слід було залишати в зимівниках та слободах. Зневага до жінки суворо переслідувалась козаками, і не мало значення чи це українка, татарка, туркеня чи черкеска [1].  Образ жінки-матері був провідним в системі духовних цінностей, які сповідували козаки. Доцільно зазначити, що козацька Січ та шабля уособлювала мати заступницю, а образ матері-Богородиці вважався релігійною покровителькою.  Джерела: 1. Кривоший О.П. Жінка в суспільному житті України за козаць...

   На територіях, які увійшли до Литовсько-Руського князівства тривалий період зберігалися порядки Русі. Приєднання земель відбувалося під гаслом «Ми старого не руйнуємо і нового не вводимо», тому можна стверджувати, що в цей період становище жінки не змінювалось.  Населення територій, куди сягала юрисдикція Польського королівства, зазнавало утисків, не залежно від статі. Польська традиція не допускала високої ролі жінки в управлінні. Наприклад, жінка могла бути королевою, проте не могла правити. Також, жінки-шляхтянки займалися меценатською діяльністю, яка 6 розвивалась у двох напрямах: заснування православних монастирів і церков та підтримка створенню нових або уже діючих шкіл.   Після утворення у 1569 р. Речі Посполитої правовою основою держави стали І, ІІ, ІІІ Литовські статути. І Литовський статут офіційно закріплював чоловіка, як лідера в сім’ї, постійне перебування жінки під опікою: спочатку – батьків, згодом – свого чоловіка, позбавлення права на...